Історія Шаоліня і шаоліньського ушу

March 15, 2009

« Даоськіє коріння Ушу 2   |   Дивна історія Ушу »

Є поряд з монастирем і спортивний інститут шаоліньського ушу, випускники якого роз’їжджають в чернечому одязі по всьому світу, даючи показові виступи.
У цих умовах багато дійсних майстрів покидають монастир, вважаючи за краще відкривати свої власні інститути шаоліньського ушу в інших містах і навіть інших провінціях КНР (так наприклад, наступник Дегеня - хранителя традиції стилю шаолінь лоханьцюань (шаоліньській кулак архатов) - відкрив свій інститут в Кайфене, в самому Шаоліне ж в даний час цим одним з класичних монастирських стилів не володіє ніхто).
Вже багато років гостро коштує проблема настоятеля, який, згідно традиції, винен і ушу добре володіти, і в буддизмі розбиратися. Вже давно такого не знаходиться.

Основними представниками шаоліньського бойового мистецтва в XX столітті були Чженьсюй, Мяосин і Дегень. Учнем Чженьсюя був Суси, але в роки Культурної революції хунвейбіни зламали йому ноги, і він після цього не міг кого-небудь навчати бойовим мистецтвам сам. Всі ті, хто оголошує себе учнями Суси, насправді вивчали ушу у інших людей, а Суси був лише їх формальним вчителем.
Єдиним викладає з учнів Чженьсюя, що нині живуть, є Яньшоу (Фе Цзицянь). Офіційним наступником Дегеня є Юнвень (Ши Сивень). Учнем Дегеня був Суфа (Сюй Чжіфа), але він вже старий і не викладає, живе десь в провінції Шаньдун. Відомі його учні викладають лише спортивне ушу.

Джерело: shaolinwushu.narod.ru




Історія Ушу


Схожі записи