Традиційне Ушу - мистецтво поєдинку
« Китайський гамбіт Українське ушу під загрозою знищення за матеріалами Укрінформбюро | Північні і Південні стилі »
В КНР за останні роки ушу знов було підняте на належну висоту і зведене в ранг національного надбання, тоді ж була створена Всекитайськая Асоціація ушу. Уряд КНР вирішив зробити китайське ушу олімпійським видом спорту, для чого в рамках загальнодержавних програм стали виділятися чималі засоби.
Була створена організація під назвою «Група дослідження бойових мистецтв», призначенням якої став пошук уцілілих майстрів традиційних шкіл ушу, збір відомостей самого різного характеру і видало книг по ушу, випуск і тиражування відеофільмів.
Проводилися медичні тести і наукові дослідження на предмет впливу ушу на здоров′ї людини, які враховувалися при складанні правил змагань і технічних нормативів. Стали відновлюватися монастирі, в яких раніше існували відомі школи ушу. Шаоліньській монастир перетворився на найбільший туристичний центр.
Велика рекламна кампанія привернула зі всього світу масу охочих навчатися китайському бойовому мистецтву. Недалеко від Шаоліньського монастиря була побудована Академія ушу, в якій займаються студенти з багатьох країн світу.
З 1979 р. Держкомспорт КНР ухвалив рішення розробити нову форму змагань по ушу: спортивні поєдинки - саньшоу. Для цього відбиралися найефективніші спортивні прийоми, і успішне проведення кожного з них в поєдинку оцінювалося відповідною кількістю очок, як і в інших видах спорту.
У рекламних цілях, щоб зробити вигляд, що це - відродження старих традицій ушу, спортивні поєдинки на перших порах називали «саньда», або «лейтай». Проте старі майстри чудово знали, що це не так: у їх пам’яті ще не стерлися безуспішні спроби влаштовувати поєдинки за спортивними правилами в 30-х роках.
У Китаї за цей час виросло вже декілька поколінь, які не бачили сьогодення саньда, вони і приймали офіційну версію за чисту монету.
Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
